Ірис голандський (Ксіфіум) суміш, 5 цибулин

Цибулини багаторічних квітів: Ірис голандська (Ксифіум голандський)

Ксифіуми голландські або іриси голландські цибулинні – голландські гібриди різних видів ксифіумів. Відрізняються зимостійкістю в умовах України, винятковою декоративністю, великими квітками та різноманітністю забарвлень, даючи чудовий матеріал для вигонки.

Висота стебла 50 см.

Місце розташування: успішно вирощують на вологих, не надто прогріваних сонцем ділянках.  Ксифіум — теплолюбна рослина, без укриття на зиму, може рости тільки в теплі зими, коли грунт не промерзає на глибину посадки цибулин. Листя виносять короткочасне зниження температури до мінус 4-6°С. При цьому кінчики підмерзають, проте це не відбивається на цвітінні та утворенні цибулин. Оптимальна температура для зростання та розвитку 18-20°, квітка формується при 9-12°.

Грунт: рослина надає перевагу легким, багатим на поживні речовини, грунту з нейтральною або слабокислою реакцією (близьке залягання ґрунтових вод має несприятливий вплив). В Україні ксифіуми можуть не так вимерзати, як вимокати, загнивати від зайвої вологості ґрунту під час затяжних осінніх дощів. Тому при посадці голландських ірисів потрібно вибрати місце, де не застоюється дощова вода і в глинистий ґрунт краще додати великий пісок або агроперліт.

Посадка: на легких ґрунтах глибина посадки повинна відповідати подвійній висоті цибулини (на півдні не більше 10 см, північніше не більше 15 см). Для широколистих сортів і норма посадки 15-17 великих (екстра та I розбір) цибулин і 25-30 дрібніших (II-III розбір) на 1 м²; для вузьколистих — в два рази більше. У північних регіонах термін посадки має бути розрахований так, щоб сходи не з'явилися восени, інакше вони постраждають від низьких температур. У середній смузі цей, як правило, середина-кінець жовтня. На півдні цибулини садять у середині вересня: це подовжує період вегетації, що сприяє формуванню більших цибулин. 

Догляд: полягає в регулярних розпушуваннях ґрунту, прополках, своєчасних підживленнях і боротьбі зі шкідниками та хворобами. На зиму в середній смузі бажано мульчувати посадки та вкривати сухим листом. Форми близькі до вихідного види можуть вирішуватися кілька років на одному місці до "загущення" посадок. Для решти рекомендується літня викопка.

Викопування: до викопування цибулин приступають, коли починають засихати листя. Якщо робити це пізніше, можна втратити частину врожаю через розсип гнізда. Цибулини просушують протягом 2-4 тижнів при температурі 30-40°С, вологості 60-80% та гарній вентиляції. Якщо все зроблено правильно, то цибулини легко відокремлюються від денця (без механічних пошкоджень). Оптимальна температура зберігання 15-20°С, вологість повітря 80-85%. Для ксифіумів немає необхідності в строгому регулюванні температурного режиму зберігання (як для тюльпанів), оскільки формування генеративних органів відбувається під час вегетації.

Розмноження: вегетативно поділ гнізд, що розрослися. При розмноженні насінням потрібна скарифікація. Проростання відбувається за нормальної температури 20-25 град. Сіянці невибагливі. Цвітіння насупає на 2-3 рік.

Використання: для саду, терасних горщиків, зрізки, вигонки. Квіти зрізають, коли забарвлений бутон з'явиться зі шкірястого листя обгортки. На квітконосі залишають 3-4 листки. У цьому випадку зрізання відрізняється дуже гарною транспортабельністю. Ксифіум довго зберігає декоративність і рослині, і у зрізанні (до 15 днів). При вирощуванні у відкритому ґрунті ксифіуми починають розпускатися, коли відцвітають тюльпани, що дає змогу продовжити період надходження квіткової продукції цибулинних культур. 

Вигонка: якщо цибулини призначені для ранньої вигонки, то перші чотири тижні їх нудно тримати при 30-35°, потім протягом б тижнів при 15-20°С. ;, та 1-2 тижні у 9-10°. Ксифіум відрізняється нетривалим періодом вигонки: від 40-45 днів для ранніх сортів до 60-65 — для пізніх. Для отримання зрізання взимку оптимальна температура в теплицях повинна становити 12-15°С. Цибулини висаджують густо (відстань між рослинами – 2 діаметри цибулини для широколистих сортів, 1-1,5 – для вузьколистих), тобто приблизно 120-200 штук на 1 м <2> корисної площі. Глибина посадки — одна висота цибулини. Щоб отримати зрізання в ранні терміни (жовтень-листопад), ксифіум треба садити у вересні-жовтні. Для пізнішої вигонки (грудень-березень) цибулини висаджують відповідно в першій декаді листопада-першій декаді лютого. Після відростання 4-5 серединного листя починається формування квітки. У цей час освітленість повинна бути не менше 30-40 тис. люкс при 14-годинному