Ірідодіктіум (Ірис сітчастий, Iris Reticulata)
Ці зворушливі яскраві квіточки, дуже схожі на іриси, але заввишки близько 7-10 см спалахують прямо з-під снігу в середині березня, а іноді і під час тривалих відлиг в лютому. Ірідодіктуми - одні з найбільш легких і красивих квіток для зимової вигонки в горщиках.
Ірідодіктуми сітчасті ще й досі зустрічаються у продажу під застарілою назвою "ірис сітчастий" або "ірис ретикулята". До ірисів ці чудові проліски відносили із-за схожості квітки з ірисами. Зараз ірідодіктуми виділені в особливу групу Iridodictyum reticulatum (Ірідодіктіум сітчастий). Наукова назва Iridodictiyum reticulata складається з двох грецьких слів: 'iris' — "веселка" характеризує райдужне забарвлення квітки, а друга частина 'diction' — "сіточка" дано за сітчасто-волокнисту зовнішню луску цибулини.
Цікаві гранчасті порожнисті листя ірідодіктумів, що ростуть вертикально. Листя у рослини буває рівно стільки, скільки згодом утворюється цибулин. За будовою листя винятком у групі є лише кілька видів (середньоазіатських), які мають жолобчасті листя.
У природі ці чарівні дрібноцибулинні в основному ростуть на кам'янистих схилах, тому природним буде використання їх в ландшафтному дизайні для прикраси кам'янистих гірок, альпінаріїв і т. п. Чудово виглядають яскраві галявини ірідодіктумів і на рабатках і бордюрах. Хоч вони і потребують яскраве сонячне світло, але цвітуть вони так рано, що ними можна прикрасити пристовбурні кола дерев, підніжжя чагарників.
Основні правила:
- вибрати місце, де не затримується тала і дощова вода - ірідодіктуми, як і всі цибулинні, не переносять надмірної вологості грунту;
- не удобрювати грунт перегноєм і, тим більше, свіжим гноєм - це багаторазово підвищує ризик захворювання цибулинок небезпечними грибковими захворюваннями;
- додати в грунт розкислювач, якщо грунт кислий (крейда, попіл) - ірідодіктумам потрібен нейтральний або слаболужний грунт;
- додати розпушувач (пісок або агроперліт), якщо грунт глинистий, важкий;
- висадити восени порівняно глибоко - 10-12 см (вкривати на зиму не потрібно) ;
- в кінці весни, приблизно через місяць після цвітіння викопати (не чекаючи повного пожовтіння листя) і просушити цибулинки з корінням і листям в теплому, притіненому від прямого сонця місці.
Всупереч стандартному правилу садити цибулинні на глибину, рівну потрійній висоті цибулини, Ірідодіктіум рекомендується садити набагато глибше.
Влітку Ірідодіктуму в нашому холодному чорноземі замало тепла, а це важливо для закладення хорошою квіткової бруньки на наступний рік. Тому ідеально - це викопувати їх щорічно, лише починають підсихати кінчики листя і зберігати до осені при високій температурі.
Природні партнери для сітчастих ірисів за терміном цвітіння - це підсніжники (галантус), ботанічні крокуси, суперранні тюльпани, шахові рябчики, фіалки, морозники і резуха. Зелений або строкатий декоративний фон додадуть вічнозелені барвінки, очитки і гейхери.
Складності
Складність 1: Квітки розпускаються при самій землі, майже зовсім без ніжки. Причина: занадто швидке настання тепла. Рішення: Посадити ірідодіктуми так, щоб частину дня вони опинялися в тіні. Тоді грунт буде прогріватися поступово, ірідодіктуми зацвітуть пізніше і будуть вище.
Складність 2: Ірідодіктуми прекрасно цвіли в перший рік після посадки, а потім загубилися - листя є, а квітів немає або є поодинокі квітки. Причина: занадто дрібна посадка або недолік літнього тепла для успішного закладення квіткових бруньок в цибулинки.
Рішення 1: Цибулини ірідодіктумів досить дрібні і тому зі звичайних рекомендацій по посадці цибулинних квітів виходить, що їх слід садити дуже неглибоко. Але проблема в тому, що неглибока посадка у Ірідодіктума стимулює масове створення діток - цибулинка витрачає всі сили на розподіл, дітки в свою чергу масово дають своїх діток, площа ірисів розростається, а цвітіння може і зовсім не бути. Садіть цибулини Ірідодіктіума глибше 10 см. І отримаєте щорічне рясне цвітіння.
Рішення 2: Для утворення квіткових бруньок, ірідодіктіумам потрібно багато тепла. У прохолодне дощове літо Ірідодіктіум краще викопувати через місяць після цвітіння і зберігати в сухому місці при природній літній температурі повітря до посадки в жовтні.
